БЛИМАТИ, МАЮ, ЄШ,
Блимати, маю, єш, гл.
1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у.
2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 74.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЛИМНУТИ, НУ, НЕШ, →← БЛИМАННЯ, НЯ,